Національно-патріотичне виховання як засіб становлення сучасного українця, адаптованого до нових умов життя
Нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. При цьому потрібно враховувати, що Україна має древню і величну культуру та історію, досвід державницького життя, які виступають потужним джерелом і міцним підґрунтям виховання дітей і молоді. Вони уже ввійшли до освітнього і загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває нові можливості для освітньої сфери.
Національно-патріотичне виховання має сприяти єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави.
Наказом МОН України від 06.06.2022 No527 затверджено Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України до 2025 року. Основними складовими національно-патріотичного виховання в Концепції виокремлені громадянсько-патріотичне, духовно-моральне, військово-патріотичне та екологічне виховання, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають основи для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які будуть аналізувати розвиток держави як запоруку власного особистісного розвитку з огляду на ідеї патріотизму, повагу до культурних цінностей українського народу, його історико-культурні надбання і традиції, гуманізм, соціальний добробут, демократію, свободу, толерантність, виваженість, відповідальність за природу як за національне багатство, здоровий спосіб життя, готовність до змін та до виконання обов’язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України.
Дієвим методом національно-патріотичного виховання є залучення учнів до різнопланової військово-патріотичної, волонтерської діяльності. Активна діяльність учнів відповідно до віку, спільна діяльність з дорослими, дає можливість учням (особливо підліткового віку та старшокласникам) зреалізувати потребу у власній спроможності допомагати, бути потрібним, впливати на події в конкретний спосіб.
В Україні волонтерська та благодійна діяльність регламентується Законами України «Про волонтерську діяльність» (2011) та «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (2013).
Важливим для провадження волонтерської діяльності в закладі загальної середньої освіти є дотримання п.1 ст.7 Закону України «Про волонтерську діяльність», а саме:
«Волонтер - фізична особа, яка добровільно здійснює соціально спрямовану неприбуткову діяльність шляхом надання волонтерської допомоги.
Волонтерами можуть стати громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які є дієздатними. Неповнолітні особи здійснюють волонтерську діяльність за згодою батьків (усиновлювачів), прийомних батьків, батьків-вихователів або піклувальника».
Окрім того, Законом визначаються напрями, за якими неповнолітні особи не можуть надавати волонтерську допомогу.
Події, які відбуваються після повномасштабного вторгнення російських військ на територію України дають підстави стверджувати, що переважна більшість громадян України виявили високу патріотичну свідомість та міцну громадянську позицію. Це є свідченням системної, цілеспрямованої виховної роботи педагогічних колективів закладів освіти.
